Є дуже яскраві і зовсім безликі.
Є люди-будинки і люди-міста,
Слухняні, як глина, міцні, наче сталь.
Є люди-салфетки і люди-книги,
Є маріонетки, театри, крига.
Є люди-копійки і люди-гроші,
Є люди-літо і люди осінь.
Є ті, що звикли правити світом
І є такі, що дарують СВІТЛО...
Хоч за шістнадцять, та – браво.
Ви – завше юна і жвава.
Що там літа! Так тримати!
Нащо нам їх рахувати?
Ви – сценарист і актриса,
Та найчарівніша риса -
Вміння усіх розуміти.
Нам іще зріти і зріти,
Нам гартуватись, мов сплав,
Сотні завершити справ.
Тож можна дійсно втішаться
Тим, що уже не шістнадцять…
З Днем народження, чарівна волинянко!
