Шевченкові
Сила ж твого живого слова
Гуртувала народ не раз.
Увійшла у стандартну мову
Фраза «бути, як наш Тарас».
Усміхаєшся всім з портретів
Із банкнот позираєш на світ…
Як живеться тобі, поете,
Чи не тисне грудей граніт?
П’єдестал не підвладний часу.
Ти на чатах вночі і вдень…
Чом не тішишся ти, Тарасе,
Що збулися рядки пісень?
Вже нема на руках кайданів,
І кордони відкриті всі.
І говоримо на майдані
Майже все, що болить в душі.
Відійшли у минуле стріхи,
Син і мати в котеджі. Рай.
І Ревучий реве. Від втіхи?
Чи від втоми і від терзань?
П’єдестали - ознака часу.
І ростуть вони з кожним днем.
Тихе ж слово незле, Тарасе,
Зараз ти не знайдеш з вогнем.
Чи у сні ми, чи під гіпнозом?
Відкіля же зневіра ця?
То ж давайте, не тратьмо розум.
Не в граніті, а у серцях
Збережімо слова поета,
І в добрі, і в тривожні дні.
Пам’ятаймо не для етикету,
Що ми ЛЮДИ на цій землі.
2012 рік
Філософія життя
Людське життя – суцільний цикл
Падінь, страждань, підйомів, злетів
І в математиків сухих,
І у окрилених поетів.
У розгалуженнях стежок
Свою шукаємо, щасливу.
І жоден найкоротший крок
Не зміним на альтернативу.
У хитроплетиві мереж,
Дерев, мостів, потоків, графів,
З надією: “Життя – без меж”,-
Будуєм свій космічний графік.
А в чому суть, що головне?
Напевне, так зробити вибір,
Щоб все твоє життя земне
Було—немов мистецький витвір.
Надія Манько 2006
Вчитель інформатики
Диск-жокей і сценарист,
Він до всього має хист.
Машиністка, секретар –
Унікальний екземпляр.
Журналіст і слюсар-ас
Це усе про Вас, про Вас,
Вчитель інформатики!
Над усе цінує слово,
полюбляє все, що нове.
Відкриває людям вікна,
Штучна мова в нього рідна.
До усього має доступ,
В павутину ходить в гостіВчитель інформатики!
2007
Рік за роком летять роки.
Ну що б ми без вас робили?
О, наймиліші чоловіки,
Надія наша, краса і сила !
Ви - найдорожчі у цілім світі :
Взірець відваги, терпіння, волі .
Адже так мало вас є в освіті,
А ще, ще менше у нашій школі .
Незамінимі на кожнім кроці -
Миколки, Лесики, Славки і Гені,
Михасі, Юри, Володі ... Досить !
Та кожен з вас достаменно - геній !
В той час, коли у обіймах гривні
Весь світ неначе схотів здуріти -
Напевне, всім ви здаєтесь дивні :
Вас ще цікавить урок і діти .
Без вас - засохне ріка державна,
Без вас - зміліє життєве море.
Ми всі вас любимо - добрих, славних
І разом з вами здолаєм гори!
