Каштани

Знов каштанова свічка 

Зазирає в комп’ютерний клас 

У розчинені вікна 

Кожен рік навесні в той же час. 

Та не запахом кави 

Тут пронизані стіни кімнат. 

Знаменитої Джави, 

Заварився крутий аромат. 

Розвиваємось стрімко, 

MSDos вже забули усі. 

А каштанова свічка 

Знов і знову у юній красі. 

У каштановім цвіті 

 Відкривається істина знов, 

Що не варто старіти, 

Треба лиш відкривати вікно.

1 вересня

Ну от і все. Скінчилось літо.

Попереду останній клас.

І те, ким бути, як нам жити,

Прийшов вирішувати час.

 

Загартував нас дух Майдану,

Ми різні, ми такі як є.

І мріяли в міцній державі

Майбутнє зводити своє.

Зростали безтурботні, юні,

У теплоті батьківських рук

І думали: життєві бурі

Нас не зачеплять, оминуть.

І не чекали,  що агресор

Стоятиме біля воріт.

І що на захист волі й честі

Підніметься вкраїнський рід.

І вже не можна ухилитись,

Сказати: я тут не при чім.

Нам всім у цьому світі жити,

Всім боронити рідний дім.

Щоб кожен: у селі чи в місті,

Не вимагав: «Я маю право»

А вносив на своєму місці,

Свою краплину в спільну справу.

Ми розуміємо, що успіх

Не пада з неба навмання,

Ми вчитись нині гарно мусим,

Бо наша зброя – це знання.

Як швидко пролетіло літо!

Враз підросли й змужніли ми.

І зрозуміли, що на світі

Важливі є  добро і мир.

Я – маленький українець, йду у перший клас.

Я – маленький українець,

Йду у перший клас.

В яворівській другій  школі

Вчитимусь весь час.

І вивчатиму чудову

Солов’їну нашу мову.

Ще навчусь книжки читати,

Щоб від старших не відстати.

Скоро, друзі, буду знать,

Скільки буде сім на п’ять.

Маю вдачу я козачу:

Хай тримаються задачі.

Мабуть, вам дізнатись чвс,

Що в комп’ютерах я ас.

Бо для мене не секрет

Ні смартфон ані планшет.

Та зізнаюсь, друзі, щиро,

Що найбільше хочу миру,

Щоб мій старший брат і тато

Не ходили воювати.

ШКІЛЬНА ВЕСЕЛКА

Слoba Надії Манько на музику Наталії Май

В школу ми сьогодні йдем

і Букварики несем,

В місті рідному завжди

будем вчитись і рости.

Приспів:

Подивись: навколо барви золоті,

В школі на лінійці ми зібрались всі!

У руках букетів веселковий цвіт,

Молимося Богу: збережи цей світ !

Виросли неначе вмить,

Ми віднині не малі.

Мріємо у МИРІ жить -

Українські школярі.

Приспів:

Подивись: навколо барви золоті,

В школі на лінійці ми зібрались всі!

У руках букетів веселковий цвіт,

Молимося Богу: збережи цей світ !

ND

Є люди маленькі, є люди великі,
Є дуже яскраві і зовсім безликі.

Є люди-будинки і люди-міста,
Слухняні, як глина, міцні, наче сталь.

Є люди-салфетки і люди-книги,
Є маріонетки, театри, крига.

Є люди-копійки і люди-гроші,
Є люди-літо і люди осінь.

Є ті, що звикли правити світом
І є такі, що дарують СВІТЛО...

З ДНЕМ ВЧИТЕЛЯ

Від парти шкільної і до світової
Зорі пролягає ваш путь.
Проблеми одвічні і квітні, і в січні.
Кому, як не вам, їх збагнуть…

Політики вітер ще в серці не витер
Любов, як основу буття.
І хобі, праця. Хай скептики заздрять:
Яке романтичне життя!

1 вересня

Держави без шкіл – не держави,
А школи безсилі без вас…
Погодьтеся, що не для слави
Ви зранку заходите в клас,

Не задля своєї кар’єри
Працюєте творчо тепер,
Бо кожен урок – як прем’єра,
А ви – лиш її режисер.

Хай вересня день дивовижний
Усіх надихає в цю мить
На працю нелегку, подвижну.
Нехай ВАМ у всьому ЩАСТИТЬ!